Коледж замість ПТУ і "бурс": Рада схвалила новий закон про професійну освіту<p>Верховна Рада ухвалила законопроєкт "Про професійну освіту" (№13107-д), який замінює ПТУ на професійні коледжі. Новий закон передбачає фінансову автономію, спрощене ліцензування та активну участь бізнесу в управлінні.</p>

Коледж замість ПТУ і "бурс": Рада схвалила новий закон про професійну освіту<p>Верховна Рада ухвалила законопроєкт "Про професійну освіту" (№13107-д), який замінює ПТУ на професійні коледжі. Новий закон передбачає фінансову автономію, спрощене ліцензування та активну участь бізнесу в управлінні.</p>

Верховна Рада ухвалила законопроєкт про професійну освіту (№13107-д), який замінює ПТУ та "бурси" на професійні коледжі, повідомив у четвер голова комітету ВР з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак у Telegram, пише УНН.

Щойно проголосували законопроєкт "Про професійну освіту" (№13107-д). 285 голосів - "за". Тепер офіційно: більше ніяких ПТУ чи "бурс". Відтепер: професійний коледж

- написав Бабак.

"Заклад із сучасними, зрозумілими навчальними програмами. З новим управлінським підходом. З можливістю швидко опанувати нову професію – для дорослих та ветеранів війни", - вів далі нардеп.

З його слів, ще це +500 млн євро у бюджет країни, "бо проголосований законопроєкт - євроінтеграційний та є маркером програми Ukraine Facility".

Що змінює новий закон

З його слів, "простою мовою" закон змінює наступне:

1. Типи закладів. Зʼявляється базовий тип закладу – професійний коледж. Разом із ним діють військові коледжі, навчальні центри, центри професійної досконалості. Усі мають чітко визначені обовʼязки, права та можливості.
2. Фінанси та автономія. Комунальні, державні заклади професійної освіти можуть утворюватися та функціонувати як у формі бюджетної установи, так і у формі некомерційних товариств. Закон надає право відкривати валютні рахунки, розміщувати депозити, самостійно формувати й використовувати власні надходження (які мають статус некомерційних товариств) та залучати інвесторів.
3. Ліцензування. Запроваджено принцип «одна ліцензія – один рівень». Заклад отримує єдину ліцензію на рівень професійної освіти й відкриває всередині нього будь-які програми. Ліцензування здійснює Держслужба якості освіти, відокремлена від формування політики. Спрощена подача документів, у тому числі, електронна, із перевіркою через державні реєстри.
4. Участь бізнесу. У кожному державному або комунальному закладі створюється наглядова рада, половина якої – представники роботодавців. Вони беруть активну участь у ключових рішеннях: пропонують кандидатури керівника, затверджують фінансові плани, впливають на стратегію розвитку й навчальні програми. Тобто бізнес із формального «спостерігача» перетворюється на партнера в управлінні освітнім процесом.
5. Оцінювання результатів. Кваліфікацію (як повну, так і часткову) присвоює окремий кваліфікаційний центр, підпорядкований Національному агентству кваліфікацій. Навчальний заклад може створити такий центр, але не має права оцінювати власних студентів. Це запроваджує принцип: «навчає один – перевіряє інший». Такий підхід підвищує довіру до результатів навчання як з боку роботодавців, так і самого ринку праці.
6. Неформальна/інформальна освіта. Підтвердити знання, набуті за рахунок неформальної освіти можна через кваліфікаційні центри. Це дозволяє легалізувати досвід без повторного навчання.

Источник: УНН

Комментарии